Я: -А у Вас игры есть?
П (дивиться на мене абсолютно пустими очима)
Я (трішки зніяковівши) - Или Вы только фильмы-сериалы продаете?
П (допетравши про що я питаю) - Ах, да, конечно есть. Вот! - і з гордістю на обличчі тикає мене в основну вітрину, де лежить з п"яток ДВД-дисків з іграми для хлопчиків-підлітків (гонки, стрілялки, щось про джунглі і воєнну місію та якась гра з терористами)
Я (дивлячись сумними очима на це "різноманіття") - А еще что-то у Вас есть?
П - А что вам нужно?
Я (пожвавлено) - Ну что-то новое в стиле РПГ...
П (зависла і намагається зметикувати чого я хочу)
Я (намагаюсь полегшити дівчині тяжкий процес мозкової діяльності) - ну что-то в стиле Обливиона, Сакреда, на худой конец Диабло (ігри, особливо остання - культові, тобто ті, хто хоч щось десь чули про комп"ютерні ігри уже мають впізнати хоча б Діабло)
П (похнюпленно, з посмішкою, яка абсолютно не підходить до виразу обличчя) - если бы мне это еще о чем-нибудь говорило...
Я (нервово посміхаюсь, киваю, хватаю під руку маму, що дивилась на бесплатне шоу і якнайшвидше покидаю приміщення магазину)...
Це ще що...Тут хоч продавщиця честно призналась в власній нетямущості з питань її ж товару. А то була у мене колись ситуація, коли я прошу якісний космічний симулятор (!) (для тих хто не знає - це ігри про космос, починаючи від того що в тебе є лише власний корабель і тобі треба пройти якусь місію і закінчуючи тим, що в тебе є ціла база, і тобі теж треба пройти якусь місію. Одним словом ігри про і в космосі), а мила продавщиця з виразом власної значущості бере табуретку, лізе аж на самий верх вітрини, дістає три диска і соває їх мені під носа. Ігри (всі три) були симуляторами пілотів літаків в Великій Вітчизняній...